Зміст 1. Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи……………………………………………………………………………….3 2. Загальна характеристика діяльності Департаменту інформаційних технологій і митної статистики Держмитслужби України………………………..6 3. Інтернет-платежі за технологією НСМЕП………………………………..10 4. Характеристика САБ «БАРС-Міllnium»: структура, функції, технічне та технологічне забезпечення………………………………………………………...13 5. Список використаних джерел……………………………………………..16 1. Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи. Банківські інформаційні системи розвиваються в Україні разом з удосконаленням банківської структури. Нині вже відбувся поступовий перехід від часткової механізації до комплексної автоматизації, від централізованої до розподіленої обробки даних. У 1993 році міжбанківські розрахунки було переведено на безпаперові технології, набув юридичного статусу електронний документ, і відтоді в усіх банках обов’язково запроваджувалися комп’ютерні технології, основу яких становив програмно-технологічний комп­лекс «Операційний день банку» (ОДБ). [1, с.70] Операційним днем банку називається календарний день, протягом якого змінюються залишки на особових рахунках. Усі платіжні документи, прийняті банком для обробки, розміщуються за операційними днями. Операційні дні поділяються на відкриті та закриті. Відкриває операційний день технолог системи на початку робочого дня, перед вводом першого платіжного документа, прийнятого банком на обробку. [1, с.70] Упродовж відкритого операційного дня документи можна допов­нювати, змінювати, вилучати, обробляти (групувати, визначати зведені показники і т.ін.). Після закінчення прийому документів від клієнтів і виконання всіх внутрішньобанківських бухгалтерських проведень можна завершувати операційний день — припиняти доступ до документів центральної БД, закриваючи операційний день. Протягом закритого операційного дня на відміну від відкритого редагування платіжних документів неможливе, залишки коштів на особових рахунках і вся звітність (виписки за рахунками, баланс та інші документи) лишаються незмінними. Зауважимо, що звітність банку може бути отримана за будь-який операційний день незалежно від того, відкритий він чи закритий. [1, с.71] Спочатку до функцій програмно-технологічного комплексу ОДБ обов’язково мали входити автоматизація обліку руху коштів на рахунках клієнтів і складання бухгалтерського балансу. При цьому в банках автоматизації підлягали такі функції: щоденне відображення виконаних операцій за розрахунково-грошовими документами і позабалансовими ордерами в регістрах аналітичного та синтетичного обліку; облік сум нез’ясованих платежів, які не можуть бути зараховані на рахунки за призначенням; нарахування процентів на залишки та обороти, позики й депозити, а також процентів за обслуговування; відкриття і закриття особових рахунків; підготовка файлів для передавання через спеціальне АРМ (АРМЗ) засобами електронної пошти до системи міжбанківських розрахунків; складання й видавання вихідних форм, які відображають стан бухгалтерського обліку на звітну дату. Це такі документи: головна бухгалтерська книга, баланс денний, місячний, річний тощо. До головної бухгалтерської книги записуються реквізити: номер рахунку; тип операції; сума; час виконання операції; код службовця, котрий виконував операцію. [1, с.73] Згодом функції пакета ОБД розширювалися, і він став ядром інтегрованої банківської системи (ІБС), яка автоматизує всі управлінські функції в комерційному банку. Структуру ІБС комерційного банку зображено на рис. 1.1. / Рис.1.1. Структура ІБС комерційного банку В ОДБ основні технологічні функції закріплені за робочими місцями операціоніста, контролера, технолога та адміністратора БД. Робоче місце операціоніста є ключовим у банківській інформаційній системі, оскільки тут виконуються головні операції з обробки оперативної інформації, зокрема ввід платіжних документів, оперативний контроль за виконанням операцій, переведення вкладів, робота з картотеками, кон...